Навчання маленьких дітей — це, насамперед, відповідальність. Ти ніколи не знаєш, хто сидить перед тобою — просто мила дитина зі середніми здібностями чи майбутній Моцарт, Ейнштейн або Пікассо. Саме тому я проти загальних програм для 1-го, 2-го, 5-го класів тощо. Має бути індивідуальний підхід — завжди! Хтось може зіграти складний ноктюрн Шопена через два роки, а хтось залишиться на мініатюрах М. Шуха ті ж самі два роки. Всі різні, неповторні, особливі. Кожен бере стільки, на скільки спроможний. Це стосується нейронної мережі, яка закладена від народження. Наше завдання — “записати” на ній якісну інформацію.
Місія педагога — вміло керувати процесом навчання. Учитель має бути зіркою та ентузіастом з великої літери. А ще краще, коли таких учителів буде багато.
Миру всім, родино! І хороших менторів 🫶🏻